Історія жінок у зварювальній галузі почалася з революції у сфері жіночої праці, що відбулася під час Другої світової війни. Американським жінкам потрібно було працювати на благо своєї країни на найрізноманітніших посадах. Тож вперше, через призов чоловіків до армії, вони у безпрецедентно великій кількості залишили домашні справи та вийшли на ринок праці, зайнявши посади, які до того часу були для них закриті й залишалися прерогативою чоловіків.
Як наслідок, у період з 1940 по 1945 рік частка жінок у загальній чисельності робочої сили США зросла з 27 до майже 37 відсотків. Найбільше зростання кількості жінок-працівниць спостерігалося в авіаційній галузі. У 1943 році в авіаційній промисловості США працювало понад 310 000 жінок, що становило 65 відсотків від загальної чисельності робочої сили галузі (порівняно з лише 1 відсотком у передвоєнні роки).
В оборонній промисловості також активно залучали до роботи жінок, про що свідчить героїня урядової пропагандистської кампанії «Розі-клепальниця». Хоча її образ частково базувався на реальній працівниці оборонної промисловості, в основному ж це був вигаданий персонаж, створений Дж. Говардом Міллером. Розі стала одним із найуспішніших інструментів вербування в американській історії та найвідомішим символом працюючих жінок під час війни.
Найбільш відома версія «Розі-клепальниці», її прототип, була створена в 1942 році та зображена на плакаті енергетичної компанії «Вестінгхаус» під гаслом «Ми це зможемо!» У 1943 році Ред Еванс і Джон Джейкоб Лоб випустили популярну пісню «Розі-клепальниця».
Розі й досі вважається символом фемінізму та економічної сили жінок.
Кінець Другої світової війни: що мало статися?
Вони мали повернутися додому після закінчення війни, але відмовилися. Це стало поштовхом до низки трудових реформ, спрямованих на підтримку жінок, завдяки яким сьогодні робоча сила є більш гендерно збалансованою.
Сьогодні існують програми технічної підготовки, спрямовані на сприяння інтеграції жінок у такі галузі промисловості, як зварювальне виробництво.
Джерела:
